Щодо права платника податку на додану вартість отримати бюджетне відшкодування (не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.)

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків, визначені Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Зокрема, відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з              п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.6 ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації                                          (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (п. 200.8 статті 200 ПК України).

Однією із функцій органів державної податкової служби, визначених в ст. 19 ПК України, є здійснення контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України,  подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., є підставою для проведення податковим органом документальної позапланова перевірки.

Якщо за результатами документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (п. 200.14 б) ст. 200 ПК України).

Поряд з правом платника податків на отримання бюджетного відшкодування, ПК України передбачені строки давності та  порядок їх застосування.

Так, відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

У випадку, якщо платником податків подано податкову декларацію в якій заявлено бюджетне відшкодування, строк на отримання якого минув, такий платник податків немає права на його отримання.

Вищий адміністративний суд України, підтримуючи зазначену позицію органів ДПС, у своїй ухвалі від 20.09.2012 у справі №2270/3642/11  за позовом ТОВ «….» до ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення вказав, що оскільки право позивача на бюджетне відшкодування виникло у травні 2005 року, однак останній не скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування у передбачений законодавством строк (1095 днів), то відсутні підстави для віднесення цієї суми у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів (у червні 2010 року).