Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Загальні відомості

З 1 січня 2017 року Україна приєдналась до плану Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо протидії розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування (план BEPS) та взяла на себе зобов’язання імплементувати мінімальний стандарт плану BEPS та забезпечити його послідовне запровадження.

У 2020 році відповідно до Рекомендацій про реалізації плану BEPS (Крок 3 «Розробка ефективних правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (CFC/КІК)») були імплементовані в українське законодавство норми оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі – КІК), які є інструментом упередження ухилення від сплати податків.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» Розділ І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено ст. 392  «Контрольовані іноземні компанії».

Так, Крок 3 Плану BEPS в Україні був імплементований у національне податкове законодавство шляхом розроблення та прийняття норм про КІК, які вступили у дію з 01.01.2022 року.

Це перший досвід впровадження в національне податкове законодавство правил оподаткування контрольованих іноземних компаній.

У чинній редакції ст. 392 Кодексу  встановлено, що КІК (Controlled Foreign Company, CFC) – Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом (пп. 392.1.1, п. 392.1, ст. 392 Кодексу).

Контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Платником податку щодо прибутку контрольованої  іноземної компанії є контролююча особа.

Таким чином, новий режим запровадив оподаткування нерозподіленого прибутку КІК на рівні власника, який є податковим резидентом України (контролююча особа), будь то фізична чи юридична особа. Особливістю є те, що Податковий кодекс України розширив поняття іноземної компанії і включив окрім юридичної особи в розумінні корпоративного права, також і утворення без статусу юридичної особи, фіскально-прозорі утворення (трасти, інвестиційні фонди, партнерства, тощо). Також нормою, що розкриває поняття контролю охоплюються  не лише ознаки юридичного контролю, а й фактичного.

Так, формально визначені ознаки – реєстраційні дані про юридичну особу та по її засновникам, учасникам, кінцевим бенефіціарним власникам. Щодо фактичного контролю, то він визначається на підставі сукупності фактів та обставин відповідно до яких можна зробити висновок, що особа може здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення іноземної компанії, щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності.

Отже, якісне запровадження та виконання норм про КІК є одним з важливих кроків, у тому числі і для досягнення мети переходу до режиму вільного руху капіталу.

Як зазначалось вище, з 1 січня 2022 року набрали чинності норми ст. 392 Кодексу щодо контрольованих іноземних компаній.

З цього моменту контролюючі особи (як фізичні так і юридичні) зобов’язані подавати Повідомлення про набуття у власність, реєстрацію та продаж/ліквідацію іноземної контрольованої компанії або утворення без статусу юридичної особи (фонди, трасти) (далі – Повідомлення).

Контролюючі та державні органи, банки та фінансові установи з 01.01.2022 року також є суб’єктами звітування, в частині подання Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в КІК.

Повідомлення подаються про виявлені факти як юридичного так і фактичного контролю над іноземною юридичною особою або утворенням без статусу юридичної особи (трасти, фонди), незалежно від його оформлення. Також, повідомленню підлягає інформація про факти не лише прямого, а й опосередкованого володіння (розрахунок опосередкованого контролю банками не здійснюється).

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

Пунктом 120.7 ст. 120 Кодексу передбачено, що за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 39 Кодексу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Водночас, відповідно до вимог п. 102.9 ст. 102 Кодекс на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених КПУ.

Проте, наразі з 25.11.2022 року набули чинності зміни до пп. 69.1 та пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу, зміни внесені згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022.

Між тим, відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд.10 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. 39 та 392, п. 46.2 ст. 46 Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Таким чином, дія пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу не звільняє контролюючу особу від виконання обов’язку подання Повідомлення в період воєнного стану починаючи з 25.11.2022 року. При цьому у період воєнного стану з 24.02.2022 року по 25.11.2022 року за невиконання обов’язку подання Повідомлення на контролюючу особу не накладається штраф передбачений п. 120.7 ст. 120 Кодексу.

Що стосується звітів про КІК, то першим звітним періодом є 2022 рік. При цьому, передбачено право платника податків подати перший звіт та включити скорегований прибуток КІКа за 2022 рік у податкову декларацію за 2023 звітний рік. Таким чином, наданий певний перехідний період платникам податків, для підготовки до звітування.

Першим звітним (податковим) роком для Звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати Звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (п. 54 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Фактично, кампанія декларування буде розпочата у 2024 році:

для контролюючих осіб, що є юридичними особами до 01 березня 2024 року;

для контролюючих осіб, що є фізичними особами до 01 травня 2024 року.

На виконання зазначеної норми затверджено Форму звіту про контрольовану іноземну компанію та Скороченого звіту про контрольовану іноземну компанію та Порядок заповнення Звіту наказом  Мінфіну  від 25.08.2022 № 254.

Затверджено Порядок проведення перевірки контролюючої особи наказом  Мінфіну  від  01.11.2022 року № 360.

Порядок надання засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи на вимогу контролюючого органу письмового підтвердження щодо відповідності умовам передбаченим пп. 392.1.5.1 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 Кодексу – затверджено наказом Мінфіну від 30.11.2022 року № 408.

Форма акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи та вимоги до його (її) складання затверджено наказом Мінфіну від 01.01.2023 № 16.

Отже, наразі Україна успішно запровадила нове законодавство про КІК у відповідності з рекомендаціями ОЕСР BEPS та  Кроку 3 Плану BEPS, метою якого є протидія розмиванню податкової бази та виведенню прибутку за кордон.